Мої ви дорогі, брати і сестри, жони і мужі!
Всі ті, хто у Христі! Всі ті,
Хто бувши немовлятами зросли!
Зросли у Господі, у пізнанні Того,
Хто вічною любов’ю полюбивши,
Віддав за нас Єдинородного Свого, за наші душі гинучі,
Але обмивши, очистивши нас, відродивши,
Він дарував життя – життя нетлінне….
А також діти і великі, і малі
Всі ті, хто дивлячись на нас зростають.
І, дяка Богу, що зростають в пізнанні Того,
Хто і за них був розп’ятий і вмер, але воскрес…!
Воскрес і їм те благо здарувавши,
Щоб жити без гріха вони змогли.
І міцно, опираючись на Слово ставши,
Прославити враз Господа могли
Ми щиро віруємо в те, що час вже близько,
Той час, коли у славі наш Господь прийде.
Прийде судити і живих і мертвих,
Всіх тих людей, що у гріху знайде.
Той час прийде раптово, досить непомітно,
Але для деяких це буде вже кінець….
Кінець без Бога, але далі вічність. Без Нього…
Сумно? Правда? Та невже?!
Так, може хто і не повірить, але перед очима буде факт.
Обмежена людина вже ніщо не змінить,
І в вічності вже буде залишатись так...
А що до нас, до вибраних, коханих Богом!
Його дітей, потішених в Його чертогах.
Що нам робити? Зараз, в цей благословенний час?
Коли є їжа й інші блага, коли враз бачимо зневагу
Від нас самих, не тільки від мирян, які ще Господа не знають…..
Найперше, Друзі - це молитись! Молитись і благати нашого Отця.
Того, Хто Сина Свого не пожалів і дав нам заповідей Слово.
Про милість, милосердя і любов Його, які дає Господь без міри…
До нас нікчемних, грішних, але милих Богові людей.
Він може все: нам дати ревність, від сну нас пробудити,
І дати сил життя наше прожити нам без гріха…
Так, нам є тяжко і нелегко,
Та в цій борні на перехрестях,
Де зустрічаємо ми зло – глядіть на Бога!
На Отця, на Сина й на Святого Духа! Які всі Троє є Одно.
На їхню велич та красу нетлінну,
Бо може лише Бог незмінно
Нам дарувати перемогу цю над злом!
Мої, Ви, дорогі! Брати і сестри, жони і мужі!
А також діти і великі, і малі!
Не стійте, хто стоїть, а дійте!
Не стійте, хто стоїть – радійте!
Радійте! Тіштеся! Учіться і любіть!
Найперше Бога, потім ближнього свого
Того, хто потребує вашої турботи.
Служіть! Навчайтесь! Славте! Не цурайтеся свого!
Бо з нами Бог, а Він благословенний, всемогутній Вчитель!!!
Комментарий автора: Благодарю и славлю Господа за работу Духа Святого в моем сердце...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Странности - Чала Вячеслав первое московское впечатление. усугублено тем, что в общаге действительно приходилось просыпаться, дыша смрад соседского похмелья, и с болью в сердце за потерянные души счищать угол стола от черепков бутылок и остатков закуски и творить, творить, в желании хоть таким образом немного повлиять на окружающий мир.
Публицистика : Ибо каким судом судите, [таким] будете судимы - Николай Николаевич С приходом интернета в жизнь людей, все как бы изменилось. Пришла обманная жизнь (виртуальная) не настоящая. Пришла виртуальная дружба и тоже не настоящая. Писать и говорить о дружбе и любви в интернете легко. Ты часто не видишь лиц тех, кто это пишет. И вообще можно ли виртуально дружить или любить? Конечно нет. Общаться можно, но любить и дружить, здесь нужен близкий контакт.
Любая школа есть школа. Даже из тюремной школы люди выносят правильные мысли. Друзей много не бывает, тем более настоящих. Тех, кто может положить свою жизнь за тебя. А если нет, то это просто общение. Так его и принимай и не больше того.
